Содержание
Опис
У центрі квітки довгі тичинки, загнуті на кінцях, покриті яскраво-жовтим пилком. Аромат бутонів куща саме цього виду пряний та ніжний. Завдяки цій якості його часто висаджують у саду.
Важливо! Спостерігати за цвітінням рододендрону можна не більше 14 днів, потім пелюстки опадають.
Після цвітіння замість бутонів утворюються довгасті плоди коробочки, в яких знаходяться насіння. Ними розмножують рослину частіше та ефективніше, ніж іншими методами.
Лікувальні властивості рододендрону Шліппенбаха
Цей вид рододендрону містить велику кількість вітаміну С, органічних речовин, ефірної олії. Чай із листя чагарника здатний полегшити надривний кашель, зняти напади задухи. Також рослина допоможе при підвищеному тиску, болях у суглобах, ознобі. Гарячий напій з квіток рослини зніме головний біль у горлі.
У той же час препарати з рододендрону Шліппенбаха токсичні щодо стрептококів, патогенних бактерій кишкової мікрофлори, стафілококів.
З обережністю використовуйте сировину з усіх видів рододендронів.
Правила посадки
Посадка
Рододендрон Шліппенбаха використовується у культурному квітникарстві з другої половини ХІХ століття. Дуже красива квітуча рослина – справжня прикраса саду. Для того щоб вона радувала свого власника, необхідно правильно підібрати зону за освітленістю та складом ґрунту.
Посадку та пересадку «рожевого дерева» проводять протягом двох весняних місяців або у вересні-жовтні. При необхідності посадкові роботи можна проводити і в інший час, крім періоду цвітіння та кілька тижнів після нього.
І хоча рослині потрібно багато вологи, стояча вода може вбити її, тому життєво важливо мати дренажну подушку. Якщо на ділянці є ґрунтові води на глибині не більше метра, кущ висаджують на спеціальний насип.
Саджанці для посадки краще купувати чотирирічного віку, вирощені природним шляхом. Розсада на гідропоніці погано почувається в саду.
Рододендрон добре уживається з деревами, коріння яких сягає глибоко в землю, такими як модрина, дуб або яблуня.
Якщо його необхідно розмістити поруч із деревами, корінь яких знаходиться на тій же площині, то коріння куща необхідно захистити, оточивши їх непроникним матеріалом, вкопаним у землю. Якщо цього не зробити, кущ не отримає корисних речовин.
Яма для рожевого дерева викопується глибиною 40 см і шириною 60 см. Субстрат для посадки готують із:
- 10 відер верхового торфу;
- 3–4 відра суглинку чи глини в половину обсягу.
Готову ґрунтосуміш засипають у лунку і ретельно утрамбовують, потім роблять поглиблення, щоб туди помістилося розправлене коріння саджанця.
Перед посадкою кущів рододендронів на постійне місце з їхнього коріння видаляють повітря, поміщаючи їх на деякий час у воду і витримуючи до припинення утворення бульбашки.
Певну кількість квіткових бруньок на пересадженій рослині слід видалити, щоб кущ швидше адаптувався на новому місці.
Якщо азалію висаджують поодиноким кущем, їй спочатку потрібна підв’язка для опори, щоб захистити від падіння під час поривів вітру. Як тільки рослина надійно проросте, підпірку прибирають.
Вирощування та догляд
При поливі азалії грунт зволожують на глибину 0,3 м, оберігаючи його від надмірної вологи, оскільки рослина легко уражається підвищеною вологістю біля коріння, викликаючи таку ж реакцію, як і суха земля.
У жарку і посушливу пору року рододендрон вимагає частого обприскування листя м’якою водою за дотримання поливного режиму ґрунту.
Обрізайте рододендрони тільки в разі потреби:
- видалити відмерлі гілки;
- відрегулювати висоту куща;
- омолодити рослину.
Обрізання проводять до початку вегетації і тільки в необхідному випадку, адже кущ у «рожевого дерева» формується в процесі росту. Зрізи пагонів діаметром 2-4 см замазують садовим варом. За кілька тижнів навколо них починають рости нові пагони.
При омолодженні рослини або необхідності видалення великої кількості відмерлих від морозу гілок обрізку проводять у 2 етапи, вкорочуючи пагони на висоту 0,3-0,4 метра: половину відразу, іншу наступного року.
Характерна для азалій періодичність, коли велика кількість квіток змінюється періодом спокою, коригується виламуванням відцвілих суцвіть.
Мінеральні вносять за схемою:
- при першому підживленні в грунт вносять по 50 г сірчанокислого амонію та магнію на 1 кв. м;
- коли кущ відцвіте, в кінці червня на ту ж площу використовують 40 г сірчанокислого амонію і по 20 г суперфосфату та сірчанокислого калію;
- і наостанок у липні використовують лише по 20 г суперфосфату та сірчанокислого калію.
Розмноження
Розмноження насінням дає хороші результати, тому що воно легко сходить і не потребує складної підготовки. Посадку проводять у ємність з кислим субстратом, приготованим із суміші ґрунту для азалій та прілої хвої в рівних пропорціях. Ґрунт перед посівом дезінфікують, а насіння замочують у теплій м’якій воді на пару днів.
- На дно ємності укладають шар дренажу, зверху насипають грунт.
- Насіння розкладають по вологій поверхні і злегка вдавлюють у ґрунт не поглиблюючи.
- Накривають ємність плівкою, ставлять у світле тепле місце.
- Після появи сходів через пару тижнів ємність із розсадою переносять у прохолодне місце з гарним освітленням протягом 12 годин. Якщо світлового часу недостатньо, потрібне додаткове підсвічування.
- Ґрунт регулярно зволожують, намагаючись не нашкодити розсаді.
- Коли у сіянців з’явиться 2-3 справжні листки, їх пересаджують в окремі ємності.
Надвір сіянці починають виносити при підвищенні температури до +5 °C для загартовування. Спершу на 10 хвилин, поступово збільшуючи час перебування на свіжому повітрі.
У сад розсаду висаджують у півторарічному віці за схемою дорослого куща. Вирощувати сортові рододендрони таким способом не рекомендується.
Розмноження відводками є найпростішим:
- коли цвітіння закінчується, пагін нахиляють до землі та засипають ґрунтом;
- постійно поливають;
- восени відведення укоріняться;
- навесні молодий пагін можна відокремити від материнської рослини та пересадити.
У червні можна зрізати злегка здерев’яні черешки висотою до 15 см, зріз роблять косо. Гілки замочіть на деякий час у розчині, що стимулює зростання коренів, потім вставте їх у стаканчики із субстратом для азалій і накрийте плівкою. Через півтора місяці живці укоріняться, і навесні їх можна буде висаджувати до саду.
Хвороби та шкідники
Якщо не забезпечити дренаж кореневої системи, може виникнути фітофторозна гниль від стоячої води. Гілки рослини жовтіють, загниють, опадає листя. При перших ознаках захворювання кущ обробляють розчином бордоської рідини. Якщо хвороба торкнулася більшої частини рододендрону Шліппенбаха, його слід викопати і спалити.
Павутинний кліщ – звичайний мешканець будь-якого саду та городу із задоволенням ласує молодим листям рододендрону Шліппенбаха. Через невеликі розміри шкідника їх виявляють, коли листя починає жовтіти, сохнути і обсипатися. Знищити комаху можна, якщо кілька разів за сезон обробити врожай відповідним інсектицидом.
Висновок
- При посадці важливо правильно вибрати місце, забезпечити регулярний полив та гарний дренаж.
- Ретельного догляду та укриття на зиму вимагають лише молоді саджанці віком до 2 років.
- Як правило, із дорослими рослинами таких проблем не виникає.
- При дотриманні всіх рекомендацій щодо посадки та догляду рододендрон радуватиме господарів пишним та запашним цвітінням кілька десятків років.