Все про посадку та догляд за жимолостю у відкритому грунті
Все про посадку та догляд за жимолостю у відкритому грунті

Жимолость є однією з популярних культур, що вирощуються в середній смузі. Рослина під час плодоношення несе не тільки декоративну функцію.

Їстівні сорти мають багато позитивних властивостей. Вирощувати рослину нескладно, а догляд не надто проблемний.

Що таке жимолость

vse-o-posadke-i-uhode-za-zhimolostyu-v-otkrytom-grunte.jpg

Сімейство Жимолості об’єднує в собі 200 різноманітних видів чагарників, серед яких зустрічаються виткі, повзучі, прямостоячі різновиди.

Для вирощування на дачних ділянках набула популярності жимолость садова, яка відрізняється смачними корисними ягодами та декоративністю кущів. Види виткої жимолості підходять для вертикального озеленення саду.

Садова жимолость ділиться на блакитну або синю (за кольором плодів) та їстівну. Висота жимолості їстівної сягає 1 метра. Блакитна може досягати 2,5 м у висоту.

vse-o-posadke-i-uhode-za-zhimolostyu-v-otkrytom-grunte-2.jpg
vse-o-posadke-i-uhode-za-zhimolostyu-v-otkrytom-grunte-1.jpg
Їстівна жимолость висаджується у відкритий ґрунт і не вимагає побудови підпор. Виткі різновиди розміщуються на опорах.

Це може бути як спеціально облаштована, так і природна перешкода, наприклад, арка, стіна, паркан та ін.

Як посадити жимолость

Кінець весни та початок літа не підходять для висадки, тому що в цей період починають активно зростати бруньки та пагони. Посадка у весняний період здійснюється до набухання та розпускання бруньок. Слід також враховувати, що у жимолості вони розкриваються досить рано. Вибираючи час посадки в осінній період, оптимальним садівники вважають кінець вересня – початок жовтня.
Все про посадку та догляд за жимолостю у відкритому грунті
Все про посадку та догляд за жимолостю у відкритому грунті
Підходяще місце для посадки рослини є добре освітлена місцевість, захищена від вітру. Грунт — суглинистий або супіщаний, родючий і удобрений поживними речовинами. У кислий грунт потрібно внести крейду або доломітове борошно.
  1. Перед посадкою потрібно оцінити кореневу систему саджанця: вона має бути добре розвинена, без гнилі, сухого коріння та пошкоджень. Також необхідно оцінити стан безпосередньо рослини: на ній не повинно бути пошкоджень.
  2. Зламані стебла видалити. Коріння довше за 30 см потрібно вкоротити.
  3. Висаджуючи кілька чагарників, потрібно розміщувати їх на відстані не менше 1-2 м. Посадкове місце має бути близько 40 см завглибшки. Поживний грунт для посадки необхідно підготувати наступним чином: верхній шар, викопаний з лунки, потрібно змішати з відром перегною, 300 г золи, 30 г сульфату калію, 0,1 кг подвійного суперфосфату. Готовий склад укласти назад у ямку на третину обсягу.
  4. У лунку помістити саджанець і заповнити підготовленим грунтом, що залишився, після чого утрамбувати і залити відром води.
  5. Коли рідина вбереться, навколо саджанця засипати шар мульчі.

Догляд

Їстівна жимолость досить добре приживається, але збільшити плодоношення та прискорити зростання можна за допомогою добрив. Особливо важливе підживлення в період першого року зростання.

Початкове проводиться з інтервалом у два тижні. Добрива на основі азоту готуються у наступному співвідношенні: 10 л води змішати з 30 г аміачної селітри чи сечовини. Готовим розчином потрібно поливати рослини під корінь. Щоб прискорити досягнення добривом коріння, ґрунт потрібно акуратно розпушити.

Все про посадку та догляд за жимолостю у відкритому грунті

Вибирати добрива слід залежно від пори року. Навесні вносять гній, що перепрів, а восени жимолості потрібна деревна зола.

Як підживлення також рекомендується використовувати готові препарати, наприклад, такі, як «Майстер», «Епін», «Розтворін» та інші Технологія розведення наступна: на 20 г порошку потрібно 10 л води. Готовим розчином за допомогою розпилювача обробляють кущі жимолості.

Рослинам по досягненню 2-3 років потрібне щорічне обрізування.
Проводити цю процедуру слід восени, до холодів. Видалення піддаються сухі та зламані гілки та пагони. Щорічно обробляти рослини потрібно після 5-6 років. Якщо кущ старий та сухий, його зрізають повністю.
Відновлення куща відбувається протягом 2-3 років, і потім він знову починає плодоносити. Проводячи обрізання, слід пам’ятати: що сильніші пагони, то більше плодів дозріє. Тому варто приділяти особливу увагу рятуванню від кволих та пошкоджених частин.
Зрізи бажано обробляти садовим варом, але ця процедура необов’язкова.
Все про посадку та догляд за жимолостю у відкритому грунті

Збирання врожаю проводиться у червні. Так як ягоди дозрівають нерівномірно, в першу чергу знімають урожай з верхньої частини куща, потім переходять до гілок, що розташовані внизу. Важливо також не прогаяти момент настання стиглості, так як у ягід рослини є особливість опадіння приблизно через тиждень після дозрівання. Зберегти стиглі ягоди можна регулярно поливаючи рослину, не допускаючи пересихання ґрунту.

Садівники використовують для збереження врожаю плівку, розстилаючи її під рослиною. Допускається також перетрушування куща вручну, але процес досить трудомісткий.

Незважаючи на те, що жимолость загалом невибаглива, недолік вологи може негативно позначатися на врожайності. Садівнику потрібно постаратися забезпечити кущик достатньою кількістю вологи на всіх етапах, від цвітіння до повного дозрівання плодів. Якщо ягоди дозріють, але кількість зволоження скоротиться, вони швидко обсипляться.
Жимолость швидше зростає і плодоносить з достатньою кількістю підживлення. Але слід враховувати, що не можна використовувати свіжий, не перепрілий гній. Якщо немає можливості дочекатися потрібної кондиції, краще замінити його травою, що перегнила. Також негативно позначиться на рослині велика кількість мінеральних добрив.

Як підготувати рослину до зими

Жимолость невибаглива, малопроблемна культура. Докладаючи певних зусиль у догляді, можна отримувати рясний урожай щороку.
Все про посадку та догляд за жимолостю у відкритому грунті

Рослина відрізняється морозостійкістю, тому укриття потрібно лише молодим саджанцям у перший рік після посадки. В інших випадках жимолость переносить мороз до -35 градусів. Особливого догляду під час підготовки до зими не потрібно. Можна провести рясний осінній полив та мульчування.

З декоративними виткими сортами ситуація відрізняється. Якщо рослина розташовується на опорах, на зиму її потрібно зняти, пригнути до землі та утеплити хвоєю.

Розмноження жимолості

Розмноження жимолості проводиться трьома основними способами: живцюванням, насінням та відведеннями. Опис кожного розглянемо докладніше.

Посів насінням

Розмноження за допомогою насіння – це непередбачуваний спосіб, оскільки тільки частина посіяних дадуть сходи. Посадковий матеріал виймають із стиглих ягід, промивають, потім сіють у ящики з ґрунтом.
Процес проростання відбувається досить повільно. Посів проводять улітку, на зиму ящики вкривають лапником. Пересадку у відкритий ґрунт проводять після того, як паростки досягли 7-8 см.

Насіння

Посадка живцями

Розмноження жимолості шляхом живцювання можна проводити як зеленими, так і одеревенілими пагонами.

Живці
Все про посадку та догляд за жимолостю у відкритому грунті
  1. Використання зелених живців. Потрібно дочекатися появи зелених пагонів на кущах. У похмуру погоду з рослин, що відцвітають, зрізають заготовки. Ніж має бути гострим, лезо обробляється знезаражуючим розчином, зріз робиться на молодих пагонах строго навскоси. На отриманому живці має бути не менше 3-х бруньок. Верхнє листя вкорочують, а нижнє повністю видаляють. Живець потрібно помістити на добу у воду, потім висадити в грунт. На зиму обов’язково потрібно зробити укриття. На початку весни з настанням тепла відбирають найсильніші саджанці та поміщають їх на постійне місце. Слабші екземпляри залишають ще на сезон.
  2. Наступний варіант – розмноження за допомогою дерев’яних живців. Спосіб підходить для однорічних гілок. Зрізуються відростки з 2-3 бруньками. Зрізаний матеріал необхідно загорнути у ганчір’я, змочене водою, і помістити в тирсу. Встромляють у ґрунт гілочки приблизно на половину. Потім покривають поліетиленом або скляними банками, періодично відкриваючи для провітрювання. Живці дають коріння приблизно через місяць. Вже восени вони стають досить сильними, щоб саджанці пересадити на постійне місце. Спосіб не надто популярний, оскільки менший відсоток виживання.

Розмноження відведеннями

Відведення
Цей спосіб полягає у прикопуванні відводків, які потім приживаються у ґрунті. Для цього вибирають найсильніші нижні відростки, нагинають, пришпилюють та прикопують у землі. Кількість ґрунту має бути таким, щоб він покрив відросток на 4-5 см. Після того, як з’являться коріння, відведення відокремлюють від материнського куща і пересаджують на постійне місце. Якщо процедура пройшла успішно, саджанець починає плодоносити через 2 роки.

Помилки при посадці жимолості

Уникнути помилок і отримати міцну рослину можна, дотримуючись порад досвідчених садівників:

  1. Висаджувати на постійне місце краще саджанець не молодший за два роки, вибираючи здоровий непошкоджений екземпляр висотою близько 40 см. Пагони обов’язково повинні мати бруньки. Корінь рослини має бути живим, добре розвиненим, без обламаних та сухих частин.
  2. Обов’язково потрібно проводити профілактичні заходи для запобігання грибковим інфекціям перед і відразу після посадки. З цією метою рекомендується використовувати розчин фітоспорину або байкалу.
  3. Місце для висадки потрібно підбирати ретельно: поблизу не повинно бути ґрунтових вод, які здатні розмити ґрунт та сприяють загниванню кореневої системи.
  4. Пристовбурне коло необхідно мульчувати. Ця процедура виконує захисну функцію та сприяє підвищенню родючості ґрунту.
  5. Причиною поганої врожайності також може стати нестача сонячного світла. Саджаючи молоді рослини в ґрунт, потрібно дотримуватися достатньої відстані між кущами, щоб вони під час активного росту не заважали один одному. Якщо помилку виявлено згодом, кущі жимолості доведеться розсадити.
  6. Поганим вибором для посадки стане глинистий ґрунт. Виправити цю помилку можна тільки пересадкою.
  7. Жимолость повинна отримувати достатню кількість добрив та підгодовування. У бідному ґрунті рослина погано розвивається та плодоносить.

Хвороби жимолості та їх лікування

Жимолость за її характеристиками можна віднести до рослин з високою стійкістю до хвороб. Проте деякі види захворювань все ж таки вражають рослину. До них відносяться червонувато-оливкова плямистість, борошниста роса, усихання та почорніння гілок. Збудником цих хвороб є грибок.

Хвороби жимолості

Симптоми зараження жимолості грибковими захворюваннями:

  • усихання куща;
  • почорніння стебел;
  • пожовтіння листя раніше за визначений термін.

Від грибка використовуються фунгіцидні засоби.

У окремих випадках рослина заражається крапчастістю листя чи мозаїкою-резухой. Ці хвороби невиліковні.

До профілактичних заходів відноситься обробка кущів захисними засобами (фунгіциди) навесні до початку інтенсивного росту та пізньої осені, до настання заморозків.

Шкідники жимолості та боротьба з ними

Шкідники жимолості

У жимолості висока стійкість до шкідників, але деякі види можуть завдати рослині шкоди. Згідно з дослідженнями, жимолость приваблива для 37 видів шкідників. До них відносяться:

  • попелиця жимолісна;
  • попелиця верхівково-жимолісна;
  • жимолостно-ялинова попелиця;
  • мінера жимолісна;
  • акацієва, яблунева, комовидна, вербова хибнощитовки;
  • моль-пестрянка;
  • жимолісний кліщ та ін.
Крім того, гусениця жимолостної птахокрилки шкодить ягодам, через що вони не дозрівають і засихають.
Захистити рослину від комах, що гризе листя, можна спеціальними засобами, серед яких Елексара, Дециса, Інта-Віра. Шкідників, що смокчуть, можна позбутися за допомогою Конідору, Рогора та інших подібних засобів.